Опис системи роботи
Сучасна школа — це школа швидкого і гнучкого реагування
на стрімкі, динамічні, а інколи й драматичні
зміни в суспільстві.
Сьогодні школа має допомогти дитині вижити в
нестабільному суспільстві, виробити захисні механізми,
навчити самостійно вирішувати життєві проблеми.
Формування компетентності учнів — найактуальніша проблема
сучасної школи. Компетентнісний підхід
покликаний подолати прірву між освітою і вимогами життя. Школа має стати не підготовчим етапом до життя, а самим
життям; сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного
життя гармонізації і гуманізації взаємин між учнями і педагогами, школою і
родиною на основі ідеї самоцінності дитинства, діалогу, усвідомлення вибору особистістю життєвого шляху.
Компетентність — специфічна здатність, яка дає змогу
активно розв'язувати проблеми, що виникають у реальних ситуаціях життя. Вона формується в
процесі навчання і виховання не лише в школі, а й під впливом сім'ї, друзів, роботи,
соціуму, культури тощо. Тому реалізація компетентнісного підходу залежить від освітньо-культурної
ситуації, у якій живе і розвивається школяр.
Я
переконана, що дитина має право бути співавтором уроку. Навчити дітей вільно
висловлювати свої думки й відчуття (усно і письмово) можна лише тоді, якщо:
-
постійно
активізувати їх мислення;
-
так організувати
діяльність учнівського колективу, щоб він осмислено, творчо й активно пізнавав
навчальний матеріал.
Свою діяльність
планую так, щоб перебувати в постійному пошуку форм і методів, які б допомагали
школярам навчатись учитися, сприяли розвитку, самопізнанню, становленню дитини.
Мої професійні вміння спрямовані не лише на контроль знань та вмінь школярів, а
на діагностику їх діяльності й розвитку.
Максимально
ефективною, на мою думку, є інтерактивна модель уроку, що дає змогу
інтенсифікувати процес навчання, забезпечити особистісно орієнтований підхід,
змоделювати життєві ситуації, створити атмосферу співпраці, творчих взаємин у
навчанні. Робота з розв’язання проблеми дає змогу проводити нетрадиційні уроки
(ділові ігри, творчі звіти, конкурси, інтегровані уроки).
У роботі
застосовую інформаційно-комунікативні технології, пропоную учням питання, які
заставляють їх думати, творити, дозволяю їм вирішувати проблемні ситуації.
Пріоритетними
напрямками моєї педагогічної діяльності є:
—
застосування інноваційних
технологій;
—
пошук раціональних шляхів сприяння
розвитку дитини;
—
формування в учнів умінь практично
застосовувати набуті знання;
—
використання традицій народної
педагогіки;
—
співпраця з батьками;
—
співпраця з педагогами школи.
У стосунках з вихованцями повсякчас проявляю
коректність, доброзичливість, всіляко уникаю категоричних тверджень, а для
розв’язання суперечливих ситуацій залучаю довідники, словники.
Тісна співпраця з батьками дає можливість
реалізувати їхні комунікативні можливості — професійні, творчі, ораторські, — а
також виявити досягнення та проблеми учня, накреслити шляхи його розвитку.
Необхідно, щоб кожний етап уроку,
форма і метод відповідали певній меті. Учні мають брати участь у мотивації навчальної
діяльності.
Для створення ситуації, що впливає
на формування життєтворчості учня, я використовую:
•
динамічний план уроку та його
структуру, яка може змінюватись у
процесі роботи;
•
завдання
логічного характеру на традиційних уроках;
•
мотивацію
навчання;
•
спільне
з учнями планування уроків, позаурочних заходів, проектів;
•
проведення
інтелектуальних ігор, свят, змагань, що вимагають від учасників не лише знання
програмового матеріалу, а й вміння ним користуватися, шукати різні шляхи розв'язання поставленої проблеми.
Робота над проблемою дає
можливість:
-
підвищити якість
засвоєння програмного матеріалу;
-
використовувати
нетрадиційні форми роботи, не як самоціль, а як спосіб досягнення навчальної
мети уроку;
-
використовувати
рольові ігри;
-
дає можливість
дітям проявити свої здібності на уроці.
-
створити на уроці
атмосферу співпраці;
-
підвищувати
самостійність учнів.
Вперед , і тільки вперед!!!
ВідповістиВидалити